Колектив працює над впровадженням програми розвитку дитини "Українське дошкілля, Закону про дошкільну освіту, Національної доктрини розвитку освіти в Україні Нової редакції "Базового компоненту дошкільної освіти". Згідно програми розвитку дитини дошкільного віку навчально - виховний процес здійснюється під час навчальної діяльності.

Формуємо знання і  вміння з:

Виховуємо:

З метою підвищення ефективності формування умінь дітей педагогу необхідно: 
- забезпечити комфортний мікроклімат у групі — добирати відповідні інтонації голосу, доброзичливо ставитися до дітей та сприяти доброзичливим стосункам між дітьми, враховувати їхнє бажання спілкуватися, брати ту чи ту участь у діяльності; 
- ніколи не примушувати дітей виконувати будь-які дії; 
- передбачати дії та матеріальні умови (запасні знаряддя, матеріали), щоб дати змогу дитині, за бажання, виправити допущені помилки; 
- доброзичливо звертатися до кожної дитини на ім'я, уникати різних категоричних негативних оцінок, зауважень. Прагнути, щоб оцінки та допомога більше надавалася дітьми, ніж педагогом — допомогу однолітка дитині легше прийняти; бути для дітей прикладом щодо того: 
- як делікатно звертати увагу товариша на недоліки, попередньо відзначивши позитивне; 
- як зробити «м'яке» зауваження; 
- як дати пораду, показати, пояснити, запропонувати тренувальні вправи; 
- як виявити своє схвалення результату діяльності, чи підбадьорити дитину; 
- пропонувати більш здібним дітям дізнатися, кому потрібна допомога, та запропонувати свої послуги; 
- учити дітей-лідерів помічати успіхи «слабких» дітей, та звертати на них увагу інших; 
- забезпечувати зміну ролей для кожної дитини — кожна має побувати у ролі лідера підгрупи, щоб відчути відповідальність, одержати задоволення від виконаної справи . З цією метою слід варіювати обов'язки лідера. Для формування організаторських навичок дитину слід періодично ставити у такі умови, коли товаришам не обійтися без її допомоги; 
- гнучко змінювати завдання відповідно до того, як змінюються можливості дітей, щоб весь час діяти «у зоні найближчого розвитку», для чого: 
- змінювати способи організації дітей: 
- регулювати кількість дітей у підгрупах, диференціювати завдання відпо-відно до індивідуальних можливостей дітей; 
- поступово ускладнювати зміст взаємодії дітей — передбачати більше ро-лей, самостійний їх розподіл, визначення обов'язків, взаємодопомогу, взаємоконтроль, взаємооцінку; 
- домовлятися з дітьми про організацію виконання, про критерії оцінки, способи контролю - спочатку пропозиції формулює педагог і обговорює з дітьми, а потім діти самі домовляються про все і розповідають про це педагогу, ставлять запитання, звертаються за допомогою. 
- ускладнювати колективну діяльність за змістом: 
- збільшувати питому вагу ігрових, трудових та навчальних завдань, що потребують значніших розумових та вольових зусиль; 
- при підборі завдань різного рівня складності орієнтуватися на випередження, а ще - мати запас завдань на випадок, якщо діти досить легко виконають попередні завдання, щоб забезпечити достатнє навантаження; 
- не допускати перевтоми дітей — це причина негативних емоцій, наслідком яких є зниження інтересу до пізнавальної діяльності; слід зняти втому, змінивши позу дітей; зробити необхідні вправи, переключитись на контрастну діяльність. 
Організація педагогічної взаємодії 
Крок 1 Мотивуємо розвивальну діяльність 
Крок 2 Ознайомлюємо дітей з новою інформацією та соціальним досвідом 
Крок 3 Забезпечуємо репродукцію нових знань 
Крок 4 Оволодіваємо способами пізнання 
Крок 5 Узагальнюємо знання та елементи соціального досвіду