Вчимося розповідати дітям казки

Казка! Любов до казки формується в ранньому дитинстві. Як багато хороших, добрих спогадів пов'язано в кожного з нас з цим поняттям. Всі ми знаємо, з якою цікавістю дитина розглядає картинки в книзі, слухає розповідь дорослого, намагається складати казки сама. Педагоги з задоволенням використовують казку, як одну з форм корекційної роботи з дітьми, найбільш ефективну в ранньому віці.

Усі батьки рано чи пізно чули від своїх любих діток заповітне прохання: «Розкажи мені казку!..» Добре, якщо ви маєте ораторський хист і знаєте добру сотню казок. А якщо ні? Тоді, зазвичай, ви берете книгу і починаєте читати… А чи замислювались ви над тим, як правильно обрати книжку для читання і чи однаково сприймає дитина прочитану казку і ту, яку їй розповіли?

Отже, почнімо з добору літературного матеріалу. Підбираючи дитні казку для читання, варто мати на увазі кілька загальних правил.

1. Книга – це привід для спілкування, а не можливість його уникнути. Через казкові події та персонажів ви зможете краще пізнати свою дитину і зорієнтувати її в питаннях морального вибору. Тут головне – відчути, підтримати й заохотити.

2. Підбір казки – питання індивідуальне, і залежить від вподобань та вразливості вашої дитини. Те, що розважить одну дитину, іншій може завдати психічної травми та призвести до снів-жахів. Чого лише вартують деякі народні казки з сюжетами про поїдання дітей або сучасні історії про монстрів… Тож прислухайтеся до своєї інтуїції і дійте за принципом «Не нашкодь».

3. Не всі казки – дитячі. На жаль, не всі батьки це знають, проте більшість народних казок створювалися не для дітей, а для дорослих, які збиралися біля вогнищ і переповідали захопливі історії. З часом від цих історій все зайве відсікалося й наразі лишилися зашифровані символічні послання, які бережуть в собі глибоку народну мудрість. Однак адресат цих глибоких історій – таки доросла людина. Це стосується не лише народних казок, а й авторських, а також багатьох мультфільмів.

4. Перш ніж читати казку дитині, постарайтесь хоча б попередньо проглянути її текст. Таким чином, ви, по-перше, вбережете дитину від небезпечного чи неякісного продукту, а по-друге, зможете наперед продумати можливі запитання та завдання до казки.

5. Зважайте на вікову категорію, на яку орієнтована казка. Однак підходити до цього питання слід творчо: якщо ваша дитина вже доросла до тих речей, про які йдеться в книжці, сміливо їй читайте. А краще – переказуйте зрозумілими словами, відповідаючи на питання дитини. Не бійтеся складних казок, адже хороша казка – як листковий пиріг: у кожному віці дитина відкриватиме щоразу щось нове.

Дуже часто дорослі не замислюються над тим, чи правильно вони читають дітям казки, чи приносять вони їм користь. Для того, щоб успішно розвивати свою дитину за допомогою казки та ще й отримувати від цього задоволення, вам варто лише дотримуватись певних «правил гри» і успіх вам буде гарантовано!

Отже:

- ви маєте позбутися комплексів щодо свого ораторського хисту; розповідайте казку впевнено і з відповідними емоціями. Зазвичай діти не дуже суворі до своїх батьків, а настрій неодмінно покращиться в усієї родини;

- використовуйте незвичні інтонації, адже дитина може просто заснути від монотонної розповіді;

- якщо не знаєте, як почати, згадайте традиційні зачини на кшталт «Жили собі…», «У далекому царстві…» тощо;

- створіть чарівну атмосферу: вберіть якийсь казковий атрибут (капелюх, плащ, чарівний перстень, корону чи просто перо – залежно від ваших уяви та можливостей), запаліть незвичне освітлення («магічну» лампу чи свічку), налаштуйте дитину на казковий світ, у який вона порине через кілька хвилин;

- для того, щоб дитина якнайкраще налаштувалась на вашу розповідь, придумайте ритуал «входження до казки»; можете, наприклад, намалювати (надрукувати) і дати своєму малюку «Казковий пропуск» за певну «магічну» дію: закликання феї казки або цікаву розповідь; також можете пошити чи придбати ляльки для домашнього театру: і вам легше буде розповідати, і малюкові – цікавіше; для цієї ж мети можете використовувати ляльки своєї дитини, спитавши перед тим в неї дозволу;

- створіть казковий куточок у вашому домі: за допомогою ширми, дзеркал, магічних предметів, так дитина легко і природньо порине у світ казки;

- спробуйте спланувати певний ритм таких «казкових вечорів» − це буде чудовою нагодою поспілкуватись із власною дитиною, відчути її емоційний стан, її потреби, а також побути самому трохи дитиною; до того ж, діти люблять ритуали: це додає їм відчуття впорядкованості й загадковості водночас;

- і, найголовніше, знайдіть для цього час! Нікуди не поспішаючи, спокійно і розмірено пориньте у світ казки – такий важливий для вашого малюка;

- читати казку необхідно вдумливо, пояснюючи дітям незнайомі слова, обговорюючи основні мо­менти;

- важливо вислуховувати думки самих дітей про почуті події з казковими героями;

- не можна говорити дитині, що її судження непра­вильне, або засуджувати її позицію;

- небажано читати декілька казок відразу, тому що мораль кожної казки повинна бути осмислена дитиною.

Тепер ви знаєте правила гри – закони, слідування яким неодмінно забезпечить успіх у справі всебічного виховання вашої дитини. Тож не гайте часу! Не намагайтесь дотримуватись одразу всіх правил, будьте терплячими до себе, і вам неодмінно все вдасться.

"Народні казки сприяють засвоєнню всіх форм мови, які дають можливість вироблення у дітей власних мовних навичок при розповіданні", - писав К.Д. Ушинський.

Для дітей з порушеннями мовлення краще підбирати казки, легкі для їх сприймання, без філософського змісту, емоційні насичені, з добрим кінцем, нескладні для розігрування, про тварин, якщо чарівні казки, то недовготривалі.

Отже, читання казок сприяє як цілеспрямованому, так і спонтанному розвитку словника і зв'язного мовлення дитини, розвитку причинно-наслідкових відносин подій і відображенню їх в мові, включає в роботу всі аналізаторні системи. Настає перехід образів-уявлень в образи-поняття, що важливо для подальших етапів навчання.